Уроки зроблені... мати охрипла...дочка оглухла...сусіди вивчили все напам'ять, собака переказав...

або батьки і домашнє завдання

Пам'ятка для батьків

1. Привчіть дитину користуватися годинником і не дозволяйте сидіти за уроками більше встановленого часу.

2. Не змушуйте дитину переписувати одне й те саме кілька разів - це перевтомить учня.

3. Не нервуйте, якщо дитина отримала не ту оцінку, на яку ви очікували.

4. Дайте дитині можливість самостійно пізнавати радість успіху у навчанні.

5. Перевіряйте д/з особливо на початковому етапі навчання. Але ви повинні обмежуватися словами: "Я задоволена" або "Я незадоволена", а оцінки залиште вчителеві.

1. Перевірте, чи правильно організовано робоче місце дитини? джерело світла повинно знаходитись попереду і зліва, на столі не повинно бути ніяких зайвих речей.

2. Уточніть режим дня, розплануйте разом з дитиною час, коли вона сяде за уроки.

Починати виконувати домашні завдання найкраще через годину – півтори після повернення дитини зі школи, щоб вона змогла відпочити від занять, але ще не втомилась і не встигла стати збудженою від домашніх справ.

3. Розплануйте разом з дитиною послідовність приготування уроків і намагайтесь заздалегідь визначити час, який їй знадобиться для виконання кожного завдання.

Спочатку краще виконати невелике завдання, яке подобається дитині – це допоможе їй зосередитись і включитись в роботу на емоційному підйомі. Потім – найбільш важке, поки вона ще не втомилася. Творчу роботу /малювання, ліплення, виконання поробок/ краще залишити на кінець занять - їх не слід обмежувати в часі.

4. Контролюйте разом з дитиною виконання наміченного плану роботи.

Не припускайте " розтягування” завдання за рахунок інших "справ”, які сама для себе знаходить дитина, не виходячи із-за стола. Намагайтесь відділити одне від іншого, і у дитини з часом формується умовний рефлекс - робоче місце буде викликати у нього стан мобілізації і працездатності.

5. Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулась з нездоланними труднощами.

Не треба підміняти діяльність дитини своєю. Навчання - це праця, яка потребує зусилля і напруги. Дитина повинна вчитися самостійно, вчитись переборювати труднощі. Однак, якщо на даному етапі важкість для нього нездоланна - обов’язково допоможіть!

Школа висуває дитині важливі вимоги, протягом дня вона отримує велике емоційне та інтелектуальне навантаження. Задача дорослого -"бути поруч”, разом з дитиною радіти з її успіхів і хвилюватись за її невдачі і труднощі.

7. Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не примушуйте знову виконувати погано виконану класну роботу.

8. Поступово знижуйте ступінь контролю.

Як привчити дитину до виконання домашнього завдання?

Хвалити - не перехвалити.. або як зробити дитину успішною?

Доктор Керол Двек, займаючись дослідженнями у сфері мотивації розумового зростання, пропонує замість фіксованого мислення розвивати в дітях спонукальне.Одним із найрезультативніших способів прищеплення спонукального мислення вона вважає похвалу. Проте науковець пропонує хвалити не розум дитини, а її здібності до навчання. Наприклад, замінити фразу «Який ти розумний!», що лише засвідчує об’єктивну (чи не зовсім) реальність, на спонукальну – «Ти дуже здібний і обов’язково зможеш це зробити».

Ось приклади фраз, що мотивуватимуть дитину і прищеплюватимуть їй прагнення до розвитку:

1. фіксоване мислення: “Ти зумів правильно прочитати це речення. Який ти розумний!”;

2. орієнтація на розвиток: “Ти зумів правильно прочитати це речення, бо ти навчився читати! Вітаю!”;

3. фіксоване мислення: “Ти так швидко впорався з цією головоломкою! Який ти розумний!”;

4. орієнтація на розвиток: “Вибач, що я забрав твій час на вирішення такої легкої головоломки. Давай я знайду для тебе складнішу, адже я знаю, що ти і з нею впораєшся”;

5. фіксоване мислення: “Ти виконав тест на 80 %. Давай перейдемо до наступного”;

6. орієнтація на розвиток: “Ти виконав тест на 80 %, отже, ти на правильному шляху. Якщо ти перевіриш неправильні відповіді і підкоригуєш свої знання, то завтра ти виконаєш всі завдання на 100 %. Я в цьому не сумніваюся”.

Погодимось, що на перший погляд різниця між цими фразами може здатися не дуже великою, але результат може бути несподіваним. Такий підхід підвищує самооцінку дитини і надає упевненість у тому, що є кілька шансів для вирішення тих чи інших завдань.

Кiлькiсть переглядiв: 128

Коментарi